Державні посилання

 

 

 

 

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

http://regionet.org.ua/en/Posibnuk_donorski_ta_investutsiyni_resyrsu_v_sferi_regionalnogo_rozvutky__1247.html#page_title

 

Підтримка політики регіонального розвитку в Україні.  EuropeAid/132810/C/SER/UA

 

Корисна інформація

З історії району

Не має майбутнього той народ, який забуває свою історію, минуле рідного краю, свій родовід.

Хто ж ми, де наше коріння, якого ми роду? Придивіться уважно до землі, до знахідок, які вона щедро дарує нам. І ви знайдете сліди кіммерійців, які заселяли нашу територію в І тис. до н.е. Та в VІІ столітті до н.е. під ударами скіфів змушені були відступити. Оселялися вони і на нашій території . Скіфська держава – Східна, розпалася під ударами сарматів. А потім із прибалтійських земель прибули готи. На зміну їм прийшли гуни. Всі ці народи були кочовими. В основному займалися скотарством і переходили з місця на місце у пошуках пасовищ.  

Нарешті на Правобережжі поселилися наші далекі пращури – слов’яни уличі. Займалися скотарством, риболовлею, полюванням. Були язичниками, обожнювали природу. На уличів і сусідні племена поступово поширилася влада київського князя. Пам’ятають наші землі набіги печенігів, а з V століття – половців. Не раз і не два на цій території відбувалися криваві січі дружин київських князів з кочівниками.

За часів Київської Русі в наших краях росли дубові ліси. Водилися ведмеді. Тому і любили полювати в них князі. Щоб уполювати ведмедя, копали яму, накривали гіллям, заганяли туди звіра. Цей спосіб називався «критий лов». Тому і місто засноване на правому березі Дніпра, назване Крилів, а ліс – Крилівський.

Як місто Крилів започатковане в червні 1615 року, коли польський король дарував місту Магдебурзьке право.

У 40-х роках ХІІІ століття, немов вогняний смерч, нашою територією промчали монголо-татари. Довгий час після монголо-татарської навали неозорі степи не заселялися і називалися «Диким полем». Хто тільки не займався розбоєм на цих землях і кримські татари і литовські феодали на зміну яким прийшли феодали польські.

Могутньою опорою українського народу в боротьбі проти кримсько-турецької агресії і польсько-шляхетського гніту була Запорізька Січ, яка виникла наприкінці ХV ст. По долинах річок і глибоких степових балках виникали невеликі поселення – так звані запорізькі зимівники. В адміністративному плані вони об’єднувалися в паланки. Територія нинішнього Світловодського району входила до складу Інгульської паланки. Такими зимівниками були Янове, Андрусівка, Аудиторівка і інші.

Пройшли століття – позаростали стежки, які зв’язували Запорізьку Січ із Чигирином і Суботовим. І чи не нашими краями, не цими стежками поспішав на Січ Богдан Хмельницький на початку 1648 року?

5 травня 1648 року в урочищі Жовті Води загони Б.Хмельницького розбили авангард польських військ. Через наші землі проходили полки повсталих козаків до Корсуня. Стали табором. І в пам'ять про визвольну війну народ почав називати це місто – Табурище, тобто табір. Звідки і назва села – Табурище, нині територія міста Світловодська.

Після визвольної війни українського народу 1648-1654 років проти Польщі територія української козацької держави поділялися на полки, які в свою чергу ділилися на сотні. Наша територія входила до Чигиринського полку.

У 1686 році між Росією і Польщею було підписано так званий «Вічний мир» і наша територія увійшла до нейтральної зони. А з ХVІІ століття входить до Миргородського полку Крилівської сотні.

У 1834 році Крилов став військовим містом і його перейменували на Новогеоргіївськ. Після ліквідації військових поселень жителів було переведено на становище державних селян.

Дуже складний період 1917-1920 роки – Лютнева та Жовтнева революції (1917 рік), Світова війна (до березня 1918рік), айстро-німецька окупація (1918 рік), Інтервенція Антанти (1918-1919 роки), війна з Польщею (1920 рік), обтяжені жорстокою громадянською війною, часта зміна влад, не дало можливості створити на Україні сталий адміністративно-територіальний устрій. З приходом до влади більшовиків почалися адміністративно-територіальні реформи. А відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року з утворенням Кіровоградської області (м.Кіров перейменовано на Кіровоград) наш район переходить до складу Кіровоградської області.

Останніх великих зміни зазнала наша область і район спочатку в період укрупнення районів згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року, а потім після розкрупнення районів згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року.

Відбувалось і перенайменування району. У зв’язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС, затопленням Новогеоргіївська – центр сформувався на місці сучасного міста Світловодська, яке з 1954 року до 1961 року було селище Хрущов, в 1961 році місто Хрущов, з 1962 року – місто Кремгес, а з 1969 року місто отримало теперішню назву – Світловодськ, яке є прямим нащадком містечка Крилов.

Відповідно мінялась і назва району: до 1962 року Новогеоргіївський, з 1962 року Кремгесівський, а з 1969 року сучасна назва – Світловодський.