Державні посилання

 

 

 

 

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

http://regionet.org.ua/en/Posibnuk_donorski_ta_investutsiyni_resyrsu_v_sferi_regionalnogo_rozvutky__1247.html#page_title

 

Підтримка політики регіонального розвитку в Україні.  EuropeAid/132810/C/SER/UA

 

Корисна інформація

Методичні матеріали для депутатів місцевих рад

Методичні матеріали

Для депутатів місцевих рад

 

Тема: «Бюджет і бюджетний процес на рівні місцевого самоврядування»

План

  1. Базові поняття та основні нормативні акти
  2. Засади бюджетної політики на місцевому рівні
  3. Структура місцевих бюджетів
  4. Бюджетний календар
    1. Порядок складання проектів місцевих бюджетів.
    2. Етапи та процес складання місцевого бюджету.
    3. Особливості формування надходжень та здійснення витрат місцевого бюджету у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет.
  5. Склад доходної частини місцевих бюджетів та видаткові повноваження
    1. Доходи місцевих бюджетів.
    2. Видатки місцевих бюджетів.
  6. Рекомендації для першочергових дій
  • Готуватися до тимчасового бюджету по 1/12;
  • Заслухати звіт про виконання бюджету 2015 року. Оцінити забезпеченість фінансовим ресурсом на оплату праці працівника бюджетної сфери та енергоносіїв і комунальних послуг. Напрацювати пропозиції по збалансуванню бюджетів у 2016 році;
  • Розглянути питання про надання житлових субсидій. Прийняти рішення про звернення до КМУ щодо приведення у відповідність тарифної політики;
  • Розглянути та сформувати пропозиції до проекту змін Податкового кодексу України (реєстр. № 3357), а також до інших законодавчих актів внесених на розгляд Верховної Ради України.
  • Додаткові відомості.
  • Пояснювальна до Державного бюджету України на 2016 щодо місцевих бюджетів;
  • Недоліки проекту Державного бюджету України на 2016 (не враховує положень по децентралізації й об’єднання територіальних громад, положення нового Бюджетного кодексу). Якщо громада готується до об’єднання – має терміново надати таку інформацію Мінфіну із відповідними показниками по проекту об’єднаної громади.

1.      Базові поняття та основні нормативні акти

  1. Бюджетне законодавство

Основним документом, що регулює бюджетні відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу – є Бюджетний кодекс України.

Склад бюджетного законодавства (стаття 4 Бюджетного кодексу України):

  1. Конституція України;
  2. Бюджетний кодекс України;
  3. Закон про Державний бюджет України;
  4. інші закони, що регулюють бюджетні відносини;
  5. нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України та інших законів України;
  6. нормативно-правові акти органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу;
  7. рішення про місцевий бюджет;
  8. рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного кодексу України.
  9. Основні поняття (визначення)

Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджети місцевого самоврядування – бюджети  територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Бюджетний процес – регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим (введення воєнного стану; оголошення надзвичайного стану в Україні). В такому разі, місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період.

Доходи бюджету – податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Бюджетне призначення – повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане рішенням про місцевий бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.

Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції;

Кошторис – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами.

Профіцит бюджету - перевищення доходів бюджету над його видатками.

Рішення про місцевий бюджет – нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Розпис бюджету – документ, в якому встановлюється розподіл доходів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

Відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування»:

Районний бюджет – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

Обласний бюджет – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

Поточний бюджет – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для покриття поточних видатків;

Бюджет розвитку – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази

  1. Засади бюджетної політики на місцевому рівні

Бюджетна політика на місцевому рівні – це офіційно визначені органом місцевого самоврядування цілі і напрямки розвитку бюджетних відносин та методи їх реалізації.

Бюджетна політика – це заяви, зроблені політиками (депутатами місцевих рад) для конкретизації їхньої філософії фінансового управління. У широкому розумінні, політика – це офіційна позиція органів місцевого самоврядування для підтримки реалізації фінансових цілей.

Політика створює рамки для фінансового управління і спрямовує фінансистів у веденні фінансових справ органів місцевого самоврядування. Важливим документом, що визначає бюджетну політику на місцевому рівні, є програма економічного та соціального розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Поточна бюджетна політика визначає обсяг бюджету, балансові показники, обсяг резервного фонду і розподіл ролей між різними бюджетними чинниками. Місцеву бюджетну політику можна поділити на регіональну (визначені в межах наявних повноважень напрямки соціально-економічного розвитку області, району, об’єднаної територіальної громади, принципи міжбюджетних відносин на зазначених територіях) та політику конкретного органу місцевого самоврядування.

Процес розробки бюджетної політики на наступний рік починається набагато раніше процесу складання самого бюджету.

Документально бюджетна політика фіксується в програмі економічного та соціального розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці, окремих програмах та рішеннях.

Процес формування бюджетної політики на наступний рік включає:

• визначення головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери на основі аналізу соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці за попередній і поточний роки;

• визначення головних проблем розвитку бази доходів та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів на основі аналізу виконання бюджету за минулий рік;

• аналіз виконання соціальних програм, що фінансуються з бюджету;

• вивчення законодавчої та нормативної бази, що впливатиме на формування і виконання бюджетів наступного року;

• вивчення реальних потреб населення в бюджетних послугах та тенденцій трансформації їх структури в майбутньому;

• прийняття в межах наявних повноважень рішень щодо розширення бази надходжень: установлення ставок податків і зборів, пільг та інших економічних пріоритетів;

• розробка та затвердження заходів з реформування мережі бюджетних установ та структури послуг, що вони надають;

• визначення напрямків розвитку підприємств комунальної власності та підвищення ефективності управління ними;

• внесення коректив до довгострокових програм, розгляд і прийняття нових програм на наступний рік та визначення пріоритетних напрямків витрачання бюджетних коштів в умовах обмеженого фінансування;

• визначення напрямків ефективного використання коштів відповідного місцевого бюджету: об'єднання коштів з коштами інших бюджетів для виконання спільних програм або передачі коштів у вигляді субвенції.

Складання проектів місцевих бюджетів – виняткова прерогатива відповідних органів виконавчої влади місцевих органів, органів місцевого самоврядування. Безпосереднє складання проектів бюджетів здійснюється місцевими фінансовими органами і виконавчими органами місцевого самоврядування.

  1. Структура місцевих бюджетів.

Бюджетна систему України складається з державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 5 Бюджетного кодексу України, місцевими бюджетами є:

  • Бюджет АР Крим;
  • Обласні бюджети;
  • Районні бюджети;
  • Бюджети місцевого самоврядування, а саме:
    • бюджети територіальних громад сіл, селищ;
    • бюджети міст (у т.ч. районів у містах);
    • бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

 

Організація бюджетного процесу в Україні здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів у межах чинного законодавства.

Бюджетний процес – це регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Усі стадії бюджетного процесу повторюються систематично, щороку. Так втілюється принцип щорічності бюджету. Бюджет складається і затверджується на рік, який має назву бюджетного року, або бюджетного періоду. В Україні він збігається з календарним роком: з 1 січня до 31 грудня.

4.      Бюджетний календар

4.1. Порядок складання проектів місцевих бюджетів

Порядок складання проектів місцевих бюджетів визначений статтею 75 Бюджетного кодексу України (БКУ), та складається з наступного:

1. Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані надавати необхідну інформацію: центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідній сфері - для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників; Комітету Верховної Ради України з питань бюджету - для розгляду цих розрахунків.

3. Згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

4. Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

5. Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.

6. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад (крім виконавчих органів рад, для бюджетів територіальних громад яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти), районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають відповідно районним або міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів.

7. Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ з урахуванням статті 93 БКУ.

8. У тижневий строк з дня схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України (орієнтовно 15 – 20 вересня) Міністерство фінансів України забезпечує доведення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічних вимог та інших показників щодо складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозицій щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типової форми рішення).

9. У тижневий строк з дня прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні Кабінет Міністрів України забезпечує доведення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад визначених таким законом показників міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів. У триденний строк з дня отримання таких документів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації доводять виконавчим органам міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад, районним державним адміністраціям відповідні обсяги субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту.

 

Складений проект бюджету відповідні фінансові управління (обласні, районні, міські) подають на розгляд відповідним радам.

Спочатку проекти відповідних місцевих бюджетів розглядають постійні комісії, які готують висновки і зауваження щодо показників доходів і видатків бюджету. З доповіддю про проект бюджету на засіданні сесії відповідної ради виступають начальник фінансового управління та голова комісії з питань бюджету. У процесі обговорення беруть участь усі депутати.

Проект бюджету затверджується на сесії відповідної місцевої ради до 25 грудня року, що передує плановому.

Якщо до 1 грудня року, що передує плановому, Верховною Радою України не прийнято закон про Державний бюджет України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада при затвердженні відповідних місцевих бюджетів враховують обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, субвенція на підготовку робітничих кадрів, медична субвенція, субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, базова та реверсна дотації), визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.

У двотижневий строк з дня офіційного опублікування закону про Державний бюджет України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада приводять обсяги міжбюджетних трансфертів у відповідність із законом про Державний бюджет України.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на:

  • оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати;
  • проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами.

Ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи встановлюються виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.

!!! Бюджетний календар має відповідати бюджетному періоду

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить 1 календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Бюджетний кодекс чітко встановлює граничні терміни прийняття відповідних рішень.

 

Термін

Державний бюджет України

Місцеві бюджети

січень

Затвердження розпису Державного бюджету України.

Затвердження розпису доходів і видатків місцевих бюджетів і кошторисів бюджетних установ.

лютий

Визначення переліку статистичних показників для обрахунку міжбюджетних трансфертів.

Підготовка та подання на розгляд відповідним радам річного звіту про виконання місцевих бюджетів (у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду).

березень

Збір статистичної інформації для визначення коригуючих коефіцієнтів та розрахунку міжбюджетних трансфертів.

Збір та подання Міністерству фінансів України статистичної Інформації для визначення коригуючи коефіцієнтів та розрахунку міжбюджетних трансфертів

квітень

До 1 числа - Національний банк України подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної, політики та проект кошторису.

Аналіз статистичної інформації, оцінка виконання бюджету за попередній бюджетний період.

травень

Не пізніше 1 числа - подання річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України. Розгляд Верховною Радою звіту про виконання Закону про Державний бюджет України. Розгляд основних макропоказників економічного і соціального розвитку України. Аналіз виконання бюджету у поточному бюджетному періоді Оцінка обсягу фінансування бюджету Складання пропозицій проекту Державного бюджету України. Не пізніше, ніж за чотири дні до початку проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики, Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Підготовка та подання на розгляд відповідним радам звіту про виконання місцевих бюджетів (у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду). Аналіз виконання бюджету в поточному році. Оцінка потреби фінансових ресурсів І визначення пріоритетів на наступний бюджетний період, розробка загальних цілей і фінансової політики регіону.

червень

Не пізніше 1 числа - парламентські слухання з питань бюджетної політики (з доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає прем'єр-міністр України або за його дорученням міністр фінансів України). Схвалення основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Розробка та затвердження основних заходів по формуванню проекту бюджету на наступний бюджетний період відповідно до Основних напрямів бюджетної політики, визначених Кабінетом Міністрів України липень Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Розроблення бюджетних запитів. Аналіз бюджетних запитів. Включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України. Розробка інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

серпень

Подання проекту закону про Державний бюджет України Кабінету Міністрів України. Обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин. Не пізніше 15 числа - оприлюднення законів, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів.

Опрацювання спільно з Міністерством фінансів України методики, особливостей розрахунків та інших положень щодо формування міжбюджетних взаємовідносин на наступний бюджетний період. Підготовка та подання на розгляд відповідним радам звіту про виконання місцевих бюджетів (у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду). Аналіз виконання бюджету в поточному році.

вересень

Схвалення проекту закону Кабінетом Міністрів України. Не пізніше 15 числа - подання проекту закону з відповідними матеріалами Верховній Раді України. Не пізніше 22 числа - опублікування проекту закону в газеті "Урядовий кур'єр". Не пізніше 20 числа - представлення проекту закону на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Опрацювання розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення та інших показників, ухвалених Кабінетом Міністрів України. Опрацювання пропозицій щодо типової форми проекту рішення про місцевий бюджет, доведеної Міністерством фінансів України.

жовтень

Не пізніше 1 числа - розгляд проекту закону в комітетах, депутатських фракціях і групах Верховної Ради України та подання пропозицій до Комітету з питань бюджету. Не пізніше 15 числа - розгляд Комітетом з питань бюджету спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів пропозицій до проекту закону та підготовка висновків і пропозицій до нього. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України в першому читанні. Не пізніше 20 - прийняття проекту закону у першому читанні. Підготовка проекту закону до другого читання.

Подання пропозицій Міністерству фінансів України, Верховній Раді України щодо розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників на наступний бюджетний період. Розробка та підготовка головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів бюджетних запитів згідно з типовою формою та відповідними інструкціями в терміни та порядку, встановленими фінансовими органами.

листопад

Не пізніше 3 числа - Кабінет Міністрів України подає доопрацьований проект закону відповідно до бюджетних висновків і порівняльну таблицю. 3 - 6 - Комітет з питань бюджету готує висновки щодо розгляду проекту закону у другому читанні. Не пізніше 20 числа - прийняття проекту закону у другому читанні. Не пізніше 25 числа - внесення проекту закону на розгляд у третьому читанні. Прийняття проекту закону у третьому читанні.

Підготовка та подання на розгляд відповідним радам звіту про виконання місцевих бюджетів (у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду). Аналіз виконання бюджету в поточному році. Аналіз бюджетних запитів і прийняття рішення щодо їх включення до проекту місцевого бюджету. Розробка проекту місцевого бюджету та підготовка проекту рішення на підставі положень і показників міжбюджетних відносин, доведених місцевим органам влади у тижневий термін після ухвалення Верховною Радою України закону про Державний бюджет України в другому читанні.

грудень

До 1 числа - прийняття закону про Державний бюджет України. Формування місцевих бюджетів.

До 25-го числа. Оприлюднення рішення про місцевий бюджет не пізніше 10 днів з дня його прийняття. Складання розпису доходів і видатків місцевих бюджетів, складання кошторисів бюджетних установ.

 

4.2. Етапи та процес складання місцевого бюджету

Етапи складання місцевого бюджету можна представити наступною спрощеною схемою:

Процес складання бюджету:

  • Затвердження плану (календаря) складання бюджету
  • Підготовка і розробка бюджетної політики
  • Встановлення граничних обсягів загальних видатків
  • Видання інструкцій до бюджету
  • Підготовка бюджетних запитів
  • Консолідація даних і аналіз бюджету
  • Визначення і вирішення проблем
  • Бюджетні рішення
  • Підготовка бюджету та відповідних документів
  • Подання бюджету на громадські слухання, розгляд і затвердження

 

Підготовка до розгляду бюджету

Важко ухвалювати раціональні рішення без попереднього розуміння фактів і забезпечення точності інформації, що використовується, та розуміння фактичних даних.

Складні рішення завжди вимагають високого ступеня координації дій осіб і службовців, які їх приймають.

 

4.3. Рішення про місцевий бюджет – основний документ

Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

• загальна сума доходів, видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);

• граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і місцевого боргу на кінець наступного бюджетного періоду; граничний обсяг надання місцевих гарантій, а також повноваження щодо надання таких гарантій;

• доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);

• фінансування місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);

• бюджетні призначення головним розпорядникам коштів місцевого бюджету за бюджетною класифікацією з обов'язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до рішення);

• бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до рішення);

• розмір оборотного залишку коштів місцевого бюджету;

• додаткові положення, що регламентують процес виконання місцевого бюджету;

• перелік захищених видатків місцевого бюджету (видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень), в основному це:

-          оплата праці працівників бюджетних установ;

-          нарахування на заробітну плату;

-          придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів;

-          забезпечення продуктами харчування;

-          оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

-          обслуговування державного (місцевого) боргу;

-          поточні трансферти населенню;

-          поточні трансферти іншим бюджетам.

 

Матеріали, що додаються до проекту рішення про місцевий бюджет:

1) пояснювальна записка до проекту рішення;

2) прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди (підготовлений відповідно до статті 21 БКУ);

3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

4) показники витрат місцевого бюджету, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення інвестиційних програм (проектів), що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація таких програм (проектів) триває більше одного бюджетного періоду;

5) перелік інвестиційних програм (проектів) на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди, у тому числі й зобов’язання за енергосервісом;

6) інформація про хід виконання відповідного бюджету в поточному бюджетному періоді;

7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються комісії з питань бюджету Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради);

8) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або виконавчий орган відповідної місцевої ради.

Пояснювальна записка до проекту рішення містить:

а) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно/територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту місцевого бюджету;

б) оцінку доходів місцевого бюджету з урахуванням втрат доходів місцевого бюджету внаслідок наданих Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою податкових пільг;

в) пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, уключаючи аналіз пропонованих обсягів видатків і кредитування за бюджетною класифікацією. Пояснення включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків та кредитування бюджету;

г) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин та надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів;

ґ) інформацію щодо погашення місцевого боргу, обсягів та умов місцевих запозичень;

Громадські слухання місцевого бюджету

Територіальна громада має право проводити громадські слухання, тобто зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами органів місцевого самоврядування, під час яких представники територіальної громади можуть висловлюватися щодо бюджетних пропозицій, стратегічних планів тощо, порушувати питання, висловлювати думки та рекомендації на користь громади щодо підвищення якості послуг тощо.

Громадське слухання – це офіційне засідання, яке проводиться органом місцевої влади з метою ознайомлення із міркуваннями, думками та зауваженнями представників громадськості.

Під час слухань державні службовці чи посадові особи місцевого самоврядування ознайомлюються з думками та рекомендаціями мешканців певної громади щодо можливих варіантів розв'язання проблем, наприклад, нової пропозиції щодо фінансування. Громадські слухання дають також можливість адміністрації поінформувати громадян про свої міркування і, по можливості, заручитися їхньою підтримкою.

Рекомендації щодо проведення громадського слухання

1. Необхідно запросити громадян, зокрема представників цільових груп населення залежно від теми слухання.

2. Необхідно підготувати та завчасно роздати основні інформаційні матеріали до проведення публічних слухань.

3. Необхідно запланувати і організувати оформлення зали, яке б сприяло досягненню цілей слухання.

4. Бажано ухвалити основні правила слухання (регламент).

5. Бажано максимально спростити процедуру реєстрації на виступи і виклику промовців головою зборів.

6. Необхідно зібрати групу підтримки відповідно до наявних ресурсів.

7. Необхідно узгодити порядок денний.

Окрім того, можна також застосовувати інші форми активного спілкування з мешканцями, а саме:

• висвітлення питань у засобах масової інформації;

• опитування громадської думки;

• інтерв'ю;

• дорадчі групи громадян;

• проведення засідань фокусних груп;

• «гарячі телефонні лінії»;

• зв'язки з громадськими організаціями.

Затвердження місцевих бюджетів.

Відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення (необхідні для формування місцевих бюджетів), затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.

Місцеві бюджети затверджуються рішенням відповідної місцевої ради до 25 грудня року, що передує плановому.

Якщо до 1 грудня року, що передує плановому, Верховною Радою України не прийнято закон про Державний бюджет України відповідна місцева рада при затвердженні відповідних місцевих бюджетів враховують обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, субвенція на підготовку робітничих кадрів, медична субвенція, субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, базова та реверсна дотації), визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.

У двотижневий строк з дня офіційного опублікування закону про Державний бюджет України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада приводять обсяги міжбюджетних трансфертів у відповідність із законом про Державний бюджет України.

4.3. Особливості формування надходжень та здійснення витрат місцевого бюджету у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет

Регламентовано статтею 79 Бюджетного кодексу України.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято рішення про місцевий бюджет, місцева державна адміністрація або виконавчий орган місцевої ради мають право здійснювати витрати місцевого бюджету лише на цілі, визначені в рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені в проекті рішення про місцевий бюджет на наступний бюджетний період, схваленому місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом місцевої ради та поданому на розгляд відповідної місцевої ради.

При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, установлених рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період (крім здійснення витрат на обслуговування та погашення місцевого боргу та здійснення витрат спеціального фонду бюджету, а також застосування соціальних стандартів і соціальних гарантій та перерахування базової дотації).

До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період забороняється здійснювати капітальні видатки і надавати кредити з бюджету (крім випадків, пов'язаних із виділенням коштів з резервного фонду відповідного бюджету), а також здійснювати запозичення та надавати гарантії.

5.       Склад місцевих бюджетів

Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються відповідно органами влади з 1 січня до 31 грудня кожного року.

Кожний бюджет поділяється на дохідну і видаткову частини, що мають бути збалансовані між собою.

 

Місцевий бюджет включає всі надходження та витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету.

Всі надходження підлягають включенню до відповідних бюджетів. Заборона органам державної влади, органам місцевого самоврядування та іншим бюджетним установам створювати відповідні фонди за межами бюджетів реалізує принцип повної бюджетної системи України.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, установлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією певних програм.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що з бюджетів місцевого самоврядування мають здійснюватися видатки, пов'язані з виконанням власних (самоврядних) та делегованих повноважень, фінансування яких відбувається за рахунок різних джерел доходів.

Всі доходи та видатки бюджетів поділяються на загальний та спеціальний фонди. Особливістю спеціального фонду є чітке визначення виду надходжень, що спрямовується на здійснення чітко визначених видатків.

5.1. Доходи місцевих бюджетів

Доходи бюджету – податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

В той же час, доходи бюджету – це частина централізованих ресурсів держави для виконання нею відповідних функцій. Централізовані ресурси держави формуються за рахунок доходів:

• держбюджету;

• місцевих бюджетів;

• змішаних (одна частина надходить до держбюджету, а інша – до місцевих)

 

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, які є обов'язковими до сплати на всій території України. Встановлення інших загальнодержавних і місцевих податків та зборів забороняється.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України, рішеннями рад у межах їх повноважень та в межах територій відповідних територіальних громад.

Зарахування до бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

До загальнодержавних податків належать:

  • Податок на прибуток підприємств;
  • Податок на доходи фізичних осіб;
  • Податок на додану вартість;
  • Акцизний податок;
  • Екологічний податок;
  • Рентна плата;
  • Мито.

До місцевих податків належать:

  • Податок на майно;
  • Єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

  • Збір за місця для паркування транспортних засобів;
  • Туристичний збір.

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

5.1.1. Доходи загального фонду бюджетів

  • міст обласного значення;
  • міст Києва та Севастополя;
  • районних бюджетів;
  • об’єднаних територіальних громад (що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад)

складаються із:

1)      60% податку на доходи фізичних осіб (40% податку на доходи фізичних осіб зараховується до бюджету міста Києва; 100% зараховується до бюджету міста Севастополя)

2)      50% рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

3)      50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;

4)      25 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

5)      плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

6)      державне мито, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та видачі документів;

7)      акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що зараховується до бюджетів об’єднаних територіальних громад, міських бюджетів;

8)      10% податку на прибуток (крім податку на прибуток підприємств державної власності), який зараховується до бюджету міста Києва;

9)      податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності. Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є районні, міські ради, об’єднані територіальні громади, зараховується відповідно до районних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад;

10)   податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

11)  єдиний податок, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

12)   збір за місця для паркування транспортних засобів, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

13)  туристичний збір, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

14)  плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад, яка зараховується відповідно до районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування;

15)  плата за ліцензії та сертифікати, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

16)  плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

17)  плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

18)  плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

19)  плата за державну реєстрацію (крім адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

20)  плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

21)  плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

22)  надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є районні, міські ради, об’єднані територіальні громади;

23)  рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення; рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення; рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування). Такі платежі зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних природних ресурсів, а щодо водних об’єктів - за місцем податкової реєстрації платника рентної плати;

24)  плата за розміщення тимчасово вільних коштів відповідних місцевих бюджетів (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);

25)  орендна плата за водні об’єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими радами, яка зараховується відповідно до районних бюджетів, бюджетів місцевого самоврядування;

26)  кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок, спадкового майна (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття), майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі;

27)  концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності, засновником яких є районні, міські ради, об’єднані територіальні громади;

28)  частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, в порядку, визначеному відповідними місцевими радами;

29)  плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг;

30)  штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;

31)  адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховуються за місцем вчинення порушення;

32)  адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

33)  штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

34)  кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель", в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджетів об’єднаних територіальних громад, районних, міських бюджетів;

35)  кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджетів об’єднаних територіальних громад, районних, міських бюджетів;

36)  80% коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджетів об’єднаних територіальних громад, районних, міських бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50% коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

37)  25% екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території (крім території міст Києва та Севастополя) і зараховується до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетів об’єднаних територіальних громад; 80% екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міст Києва та Севастополя і зараховується відповідно до бюджетів міст Києва та Севастополя;

38)  інші доходи, що підлягають зарахуванню до бюджетів об’єднаних територіальних громад, районних, міських бюджетів відповідно до законодавства.

5.1.2. Доходи загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів

Складаються із:

1)      15% податку на доходи фізичних осіб;

2)      10% податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності);

3)      податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності. Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

4)      50% рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

5)      50% рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховуються до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів користувачами води за місцем її забору;

6)      25% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату);

7)      плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів;

8)      акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим;

9)      орендна плата за водні об’єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, яка зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

10)  частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами;

11)  плата за розміщення тимчасово вільних коштів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);

12)  плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, яка зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів;

13)  плата за ліцензії та сертифікати, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

14)  плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

15)   плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

16)   плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

17)   плата за державну реєстрацію (крім адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів;

18)   плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

19)   плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

20)   адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

21)   штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів із суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

22)   надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради;

23)   концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради;

24)  кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель", в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

25)  кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

26)  80% коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50% коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

27)  55% екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк);

28)  інші доходи, що підлягають зарахуванню до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів відповідно до законодавства.

5.1.3. Доходи загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів

До цих доходів відносяться:

1)       Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради, зараховується відповідно до міських (міст районного значення), селищних та сільських бюджетів;

2)      рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення; рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення; рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування). Такі платежі зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних природних ресурсів, а щодо водних об’єктів - за місцем податкової реєстрації платника рентної плати;

3)      податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

4)      єдиний податок, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

5)      збір за місця для паркування транспортних засобів;

6)      туристичний збір;

7)      частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами;

8)      плата за розміщення тимчасово вільних коштів бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів;

9)      плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних місцевих рад, яка зараховується до відповідного бюджету;

10)  штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;

11)  адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

12)  штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів;

13)  адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховуються за місцем вчинення порушення;

14)  надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради;

15)  орендна плата за водні об’єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди місцевими радами, яка зараховується відповідно до бюджетів місцевого самоврядування;

16)  концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради;

17)  кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель", в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів;

18)  кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів;

19)  80% коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50% коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

20)  кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок, спадкового майна (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття), майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі;

21)  плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг;

22)  державне мито, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та видачі документів;

23)   акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що зараховується до бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів;

24)  25% екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк), що зараховуються до сільських, селищних, міських бюджетів;

25)  інші доходи, що підлягають зарахуванню до бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів відповідно до законодавства.

 

!!! Основними податковими надходженнями місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб. Нормативи відрахування ПДФО між бюджетами:

 

5.1.4. Надходження спеціального фонду місцевих бюджетів.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів та інші доходи, а саме:

А.) Надходження бюджету розвитку:

1)      дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність;

2)      плата за надання місцевих гарантій;

3)      кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

4)      10% коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції (крім коштів від державної частини продукції, виробленої на ділянці надр у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України), що розподіляються між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, на території яких знаходиться відповідна ділянка надр, у такому співвідношенні:

5% - до бюджету Автономної Республіки Крим або обласного бюджету;

3,5% - до районного бюджету;

1,5% - до сільського, селищного або міського бюджету.

Якщо ділянка надр розташована на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, кошти між відповідними місцевими бюджетами розподіляються в межах встановленого співвідношення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

5)      кошти від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, та майна, що перебуває в комунальній власності, включаючи кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

6)      90% коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації), при цьому від продажу земельних ділянок, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим: 35 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим, 55 відсотків - до сільських, селищних, міських бюджетів Автономної Республіки Крим;

7)      капітальні трансферти (субвенції) з інших бюджетів;

8)      кошти від повернення кредитів, наданих з відповідного бюджету, та відсотки, сплачені за користування ними;

9)      місцеві запозичення, здійснені у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

10)  кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради (щодо коштів резервного фонду місцевого бюджету в частині витрат бюджету розвитку - за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради).

Витрати бюджету розвитку місцевих бюджетів (здійснюються за рахунок надходжень бюджету розвитку):

1) погашення місцевого боргу;

2) капітальні видатки, включаючи капітальні трансферти іншим бюджетам;

3) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб'єкта господарювання;

4) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки;

5) підготовка земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них державної (до розмежування земель державної та комунальної власності) чи комунальної власності для продажу на земельних торгах та проведення таких торгів;

6) платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста;

7) розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях.

Б.) Інші надходження (доходи):

1)     кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі:

100% - до бюджетів міст Києва та Севастополя,

25% - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів,

75% - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад,

15% - до районних бюджетів,

60% - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл;

2)      концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності, які мають цільове спрямування згідно із законом;

3)      70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі:

50% - до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад,

20% – до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим,

70% – до бюджетів міст Києва та Севастополя;

4)      відрахування 10% вартості питної води суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання з відхиленням від відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ та сіл, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

5)      власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок відповідного місцевого бюджету;

6)      цільові та добровільні внески підприємств, установ, організацій і громадян до республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;

7)      надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами;

8)      субвенції, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів;

9)      повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам;

10)  повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, а також пеня і відсотки за користування ними;

11)  надходження в рамках програм допомоги і грантів міжнародних фінансових організацій та Європейського Союзу;

12)  інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

5.1.5. Трансферти

Автономія місцевих бюджетів дасть змогу посилити зв'язок між послугами та затратами. Але при нестачі коштів для збалансування бюджетів держава може використати і такий метод бюджетного регулювання як дотації (від лат. dotatio - дар) та субвенції (від лат. subvenio - приходжу на допомогу), які можна назвати єдиним терміном – трансферти (від лат. transfero - переношу, переміщую).

Цей метод застосовується в багатьох країнах світу.

Особливістю міжбюджетних відносин в умовах децентралізації економіки є запровадження врівноважувальних або вирівнювальних трансфертів, які б ураховували різницю між розрахунковими потребами бюджетів місцевого самоврядування у видатках з його допотреби.

Офіційні трансферти можуть надходити:

• від органів державного управління;

• від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій;

• з іншої частини бюджету.

Основне завдання трансфертів – вирішувати проблеми вертикальної незбалансованості, що виникає внаслідок невідповідності між відповідальністю за видатками та податкоспроможністю (можливостями збору податків на місцевому рівні).

Система трансфертів сприяє також згладжуванню нерівностей між адміністративно-територіальними одиницями (нерівність по горизонталі), зумовлених соціально-економічними особливостями та можливостями кожного регіону. Основними характерними рисами системи трансфертів, що впливають на всю систему міжбюджетних відносин, є її передбачуваність та стимули, які вона створює для всіх рівнів управління.

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

1) базову дотацію (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

2) субвенції;

3) реверсну дотацію (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

4) додаткові дотації.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:

1) базова дотація;

3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;

4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою;

5) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

6) освітня субвенція;

7) субвенція на підготовку робітничих кадрів;

8) медична субвенція;

9) субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру;

10) субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;

11) субвенція на проекти ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 відсотків);

12) інші додаткові дотації та інші субвенції.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.

Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України.

Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів здійснюється окремо за надходженнями податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з урахуванням таких параметрів:

1) кількість населення;

2) надходження податку на прибуток підприємств за останній звітний бюджетний період;

3) надходження податку на доходи фізичних осіб за останній звітний бюджетний період;

4) індекси податкоспроможності відповідного обласного бюджету, що визначаються окремо за надходженнями податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.

Індекс податкоспроможності відповідного обласного бюджету є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності такого бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по всіх обласних бюджетах України у розрахунку на одну людину.

При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного обласного бюджету. Якщо значення індексу:

в межах 0,9-1,1 - вирівнювання не здійснюється;

менше 0,9 - надається базова дотація відповідному обласному бюджету в обсязі 80% суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;

більше 1,1 - передається реверсна дотація з відповідного обласного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.

 

Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності міст обласного значення, районів і об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, здійснюється з урахуванням таких параметрів:

1) кількість населення;

2) надходження податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 64 цього Кодексу, за останній звітний бюджетний період;

3) індекс податкоспроможності відповідного бюджету.

Індекс податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності зведеного бюджету міста обласного значення, району чи об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, порівняно з аналогічним середнім показником по всіх зведених бюджетах міст обласного значення, районів і об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в Україні у розрахунку на одну людину.

При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету. Якщо значення індексу:

в межах 0,9-1,1 - вирівнювання не здійснюється;

менше 0,9 - надається базова дотація відповідному бюджету в обсязі 80% суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;

більше 1,1 - передається реверсна дотація з відповідного бюджету в обсязі 50% суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.

Індекси податкоспроможності місцевих бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж один раз на рік, крім випадків:

  • виділення нових або зміни статусу вже існуючих адміністративно-територіальних одиниць;
  • зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків;
  • зміни податкового законодавства.

Зміна обсягу надходжень податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб за відповідний бюджетний період повинна бути підтверджена органами стягнення.

Горизонтальне вирівнювання можна зобразити наступною схемою:

 

5.2. Видатки місцевих бюджетів

Видатки бюджетів поділяються на (стаття 82 БКУ):

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню – здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідними органами державної влади;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності – здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України відповідними місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад, сільськими головами;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України - здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України відповідними місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад, сільськими головами.

Передача державою права на здійснення видатків (стаття 85 БКУ):

Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) зобов'язані забезпечити здійснення видатків, що здійснюються з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.

Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України.

Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами

Розмежування видів видатків, що здійснюються місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) перша група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів;

2) друга група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України;

3) третя група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються видатки поточного бюджету та видатки бюджету розвитку.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансове забезпечення установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення та інших, що не належать до видатків бюджету розвитку.

До поточних видатків відносять:

• оплата праці працівників бюджетних установ;

• нарахування на заробітну плату;

• придбання предметів постачання і матеріалів, послуг і т.п.;

• відрядження;

• комунальні послуги та енергоносії тощо.

Капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на:

• соціально-економічний розвиток регіонів;

• виконання інвестиційних програм (проектів);

• будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально/культурної сфери і ЖКГ;

• будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів;

• будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян;

• збереження, розвиток історико-культурних місць та заповідників;

• будівництво та розвиток мережі метрополітенів;

• придбання вагонів для комунального електротранспорту;

• розвиток дорожнього господарства;

• придбання шкільних автобусів та автомобілів "швидкої медичної допомоги";

• комп'ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів;

• інші заходи, пов'язані з розширеним відтворенням.

Резервний фонд

У складі бюджетів має передбачатися певний обсяг нерозподілених видатків у вигляді резервного фонду для здійснення непередбачених видатків. Резервний фонд є складовою загального фонду бюджету. Порядок, напрямки використання коштів резервного фонду бюджету, а також відповідні процедури виділення і звітування про їх використання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415.

Рішення щодо потреби створення резервного фонду місцево го бюджету ухвалює відповідна рада. При цьому резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

Використання коштів резервного фонду проводиться на підставі порядку, затвердженого відповідною місцевою радою.

Кошти з резервного фонду місцевого бюджету можуть використовуватися за такими напрямками:

  • на заходи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально/політичного характеру;
  • на інші непередбачені заходи, які відповідно до законів можуть здійснюватися за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, тобто на момент затвердження бюджету не було визначених актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної ради, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради підстав для проведення таких заходів.

5.2.1. Розмежування видатків між місцевими бюджетами

А.) До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на:

1)      місцеву пожежну охорону;

2)      муніципальні формування з охорони громадського порядку;

3)      органи місцевого самоврядування;

4)      соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

в) програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів;

г) центри обліку та заклади соціального захисту для бездомних осіб, центри соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань;

ґ) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

д) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;

е) надання ветеранським організаціям фінансової підтримки та кредитування;

5)      місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

6)      культурно-мистецькі програми місцевого значення;

7)      програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації;

8)      місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

9)      типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури;

10)  транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін (тарифів) на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті за рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування відповідно до наданих повноважень;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (у тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);

в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, а також капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);

11)  заходи з організації рятування на водах;

12)  обслуговування місцевого боргу;

13)  програми природоохоронних заходів місцевого значення, заходи програм у сфері житлово-комунального господарства з будівництва та реконструкції водопровідних та каналізаційних очисних споруд, доочищення питної води, модернізації систем теплопостачання, заміни природного газу альтернативними видами палива, модернізації та ремонту ліфтового господарства, реконструкції та ремонту житлових будинків, оснащення житлового фонду будинковими засобами обліку енергоносіїв та споживання води, капітального ремонту, реконструкції, будівництва мереж зовнішнього освітлення вулиць, капітального ремонту гуртожитків, що передаються у власність територіальних громад, впровадження енергозберігаючих технологій;

14)  управління комунальним майном;

15)  регулювання земельних відносин;

16)  заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень, встановлених законом;

17)  заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення;

18)  проведення місцевих виборів у випадках, передбачених законом, та республіканських Автономної Республіки Крим і місцевих референдумів;

19)  членські внески до асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань;

20)  підвищення кваліфікації депутатів місцевих рад та посадових осіб місцевого самоврядування;

21)  реалізацію програм допомоги і грантів міжнародних фінансових організацій та Європейського Союзу;

22)  програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

23)  інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.

Б.) До видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на:

1) державне управління:

а) представницьку і виконавчу владу Автономної Республіки Крим;

2) освіту:

а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, загальноосвітні санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячих будинків, навчально-реабілітаційних центрів, визначених у підпункті "в" пункту 2 частини першої статті 89 БКУ, та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей);

б) загальну середню освіту: спеціалізовані школи (школи-інтернати) державної власності (крім шкіл, визначених у підпункті "а" пункту 7 частини першої статті 87 цього Кодексу), а також загальноосвітні навчальні заклади: спеціалізовані школи-інтернати, ліцеї-інтернати, гімназії-інтернати, колегіуми-інтернати, якщо не менше 70 відсотків кількості учнів, які здобувають освіту у відповідному загальноосвітньому навчальному закладі, є жителями населених пунктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим чи області (крім населеного пункту, де розташований такий заклад);

в) професійно-технічну освіту (на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та комунальної власності);

г) вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах регіонального замовлення у вищих навчальних закладах комунальної власності, а також на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах державної власності за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України);

ґ) післядипломну освіту (на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення);

д) позашкільну освіту (заходи і заклади національного, державного, республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з позашкільної роботи з дітьми);

з) інші державні освітні програми;

3) охорону здоров'я:

а) консультативну амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення), центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги;

б) спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для ветеранів війни, будинки дитини, станції переливання крові);

в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, територіальні медичні об’єднання, автопідприємства санітарного транспорту, бази спецмедпостачання, центри здоров'я і заходи санітарної освіти, регіональні заходи з реалізації державних програм, інші програми і заходи);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального захисту та соціального забезпечення: виплати компенсації реабілітованим; дитячі будинки-інтернати; навчання та трудове влаштування інвалідів; будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів; будинки-інтернати для дітей-інвалідів; центри з нарахування та здійснення соціальних виплат; притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (крім відповідних притулків, центрів і гуртожитків, визначених у підпункті "а" пункту 4 частини першої статті 89 БКУ); пільгове медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; компенсаційні виплати інвалідам на бензин (пальне), ремонт, техобслуговування автотранспорту та транспортне обслуговування, а також на встановлення телефонів інвалідам I і II груп; відшкодування витрат на поховання учасників бойових дій та інвалідів війни; центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центри професійної реабілітації інвалідів;

б) республіканські Автономної Республіки Крим та обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

в) інші державні соціальні програми;

5) культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми (національні, державні, республіканські Автономної Республіки Крим та обласні заповідники, бібліотеки, музеї та виставки, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус національних);

б) державні театрально-видовищні програми (філармонії, художні, музичні колективи і ансамблі, театри, концертні і циркові організації, палаци, будинки культури, інші заклади національного, державного, республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, інші заклади та заходи в галузі мистецтва, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус національних);

в) інші державні культурно-мистецькі програми;

6) фізичну культуру і спорт:

а) програми з розвитку фізичної культури і спорту (утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення (крім шкіл, визначених у підпункті "б" цього пункту), заходи з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення), фінансова підтримка республіканського Автономної Республіки Крим та обласних осередків всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості;

б) програми з розвитку фізичної культури, спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів (центри республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів усіх типів; проведення заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, навчально-тренувальних зборів і змагань республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з фізичної культури і спорту інвалідів);

7) програми природоохоронних заходів місцевого значення, заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт бюджетними установами ветеринарної медицини, співфінансування (50 відсотків) проектів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі, проекти реструктуризації та ліквідації об’єктів підприємств гірничої хімії, підземного видобутку залізної руди, консервації ртутного виробництва, утримання водовідливних комплексів.

В.) До видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, належать видатки на:

1)      освіту:

а) дошкільну освіту;

б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі: загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів, спеціалізовані школи (школи-інтернати) (крім шкіл, визначених у підпункті "а" пункту 7 частини першої статті 87 та у підпункті "а-1" пункту 2 частини першої статті 90 БКУ), ліцеї (ліцеї-інтернати), гімназії (гімназії-інтернати), колегіуми (колегіуми-інтернати) (крім загальноосвітніх навчальних закладів, визначених у підпункті "а-1" пункту 2 частини першої статті 90 БКУ), вечірні (змінні) школи); навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад";

в) навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри (якщо не менше 70 відсотків кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячих будинків, навчально-реабілітаційних центрів припадає на територію відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї;

г) інші державні освітні програми;

ґ) вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації державної та комунальної власності відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів);

д) позашкільну освіту;

2)      охорону здоров'я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги);

б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи з санітарної освіти);

в) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (територіальні медичні об’єднання, центри медичної статистики, автопідприємства санітарного транспорту, інші програми і заходи);

3)      соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального забезпечення: притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебувають у цих закладах, припадає на територію відповідного міста чи району); територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів; центри професійної реабілітації інвалідів, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;

б) державні програми соціального захисту:

допомога сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасова державна допомога дітям, допомога по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу;

додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян (перелік у статті 89 БКУ)

компенсації особам, які згідно із статтями 43 та 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля або торф’яного брикету на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення;

компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною";

компенсацію фізичним особам, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, втрати частини їх доходів у зв'язку з відміною такого податку та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального згідно з Податковим кодексом України;

в) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

г) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, у тому числі утримання та програми районних і міських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

4)           державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки; театри, районні (міські) бібліотеки або централізовані бібліотеки районної (міської) централізованої бібліотечної системи, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус національних, зоопарки комунальної власності);

5)           фізичну культуру і спорт: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка місцевих осередків всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

 

Г.) До видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення, належать видатки на утримання органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення.

 

6.      Рекомендації для першочергових дій

  1. Готуватися до «тимчасового бюджету» по 1/12;

З огляду на те, що чинним Урядом провалена робота із підготовки проекту закону про Державний бюджет України на 2016 рік (не подано на розгляд Верховній Раді України у визначений Конституцією України та Бюджетним кодексом України строк – 15 вересня), невизначеність питання щодо проведення податкової реформи на основі якої будуть заплановані доходи бюджетів усіх рівнів, очікується що прийняття Держбюджету на 2016 рік лише в І кварталі 2016 року.

З огляду на зазначене, місцевим радам доцільно розглянути питання щодо затвердження відповідних місцевих бюджетів на 2016 після прийняття закону про Держбюджет на 2016 рік.

Відповідно, без затвердження відповідних бюджетів видатки здійснюватимуться «автоматично» із обмеженнями, що визначені статтею 79 Бюджетного кодексу України, а саме:

  • здійснювати витрати місцевого бюджету лише на цілі, визначені у рішенні про місцевий бюджет на 2015 рік та одночасно передбачені у проекті рішення про місцевий бюджет на 2016 рік;
  • щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, встановлених рішенням про місцевий бюджет на 2015 рік;
  •  забороняється здійснювати капітальні видатки і надавати кредити з бюджету, а також здійснювати місцеві запозичення та надавати місцеві гарантії
    1. Заслухати звіт відповідного виконавчого органу про виконання бюджету 2015 року. Оцінити забезпеченість фінансовим ресурсом на оплату праці працівника бюджетної сфери та енергоносіїв і комунальних послуг. Напрацювати пропозиції по збалансуванню бюджетів у 2016 році;
    2. Розглянути питання про надання житлових субсидій. Прийняти рішення про звернення до КМУ щодо приведення у відповідність тарифної політики доходам населення та вимогам сьогодення;
    3. Розглянути та сформувати пропозиції до проекту змін Податкового кодексу України (реєстр. № 3357).

7.      Додаткові відомості

  1. Пояснювальна до проекту закону про Державний бюджету України на 2016 рік – щодо місцевих бюджетів.

Обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2016 рік сформовано з урахуванням вимог Бюджетного та Податкового кодексів України, положень програми діяльності Кабінету Міністрів України, проекту Основних напрямів бюджетної політики, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 314-р.

При визначенні обсягу ресурсу місцевих бюджетів на 2016 рік враховано:

макропоказники економічного і соціального розвитку України, схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №558;

підвищення розміру прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки;

зміни в ціновій політиці щодо енергоносіїв;

норми Закону України від 12.08.2014 №1363-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України";

віднесення міст Кременець Кременецького району, Бережани Бережанського району Тернопільської області, Гадяч Гадяцького району Полтавської області до категорії міст обласного значення згідно з постановами Верховної Ради України від 13.05.2015 №№397-VIII, 398-VIII, 399-VIII;

положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" та  розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження";

зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської та Донецької областей відповідно до прийнятих Верховною Радою України постанов від 11.02.2015 №177-VIII, від 20.05.2015 №№457-VIII, 458-VIII;

інші зміни до законодавства, що впливають на показники місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів.

У цілому ресурс місцевих бюджетів на 2016 рік становить 332 256,3 млн. гривень, в тому числі за:

  • загальним фондом – 317 865,2 млн. грн.;
  • спеціальним фондом – 14 328,8 млн. гривень.

Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів визначено у сумі 122 384,1 млн. грн., у тому числі за:

  • загальним фондом – 108 781,4 млн. грн.;
  • спеціальним фондом – 13 602,7 млн. гривень.

При прогнозуванні дохідної частини місцевих бюджетів було враховано:

  • статистичні показники, які використовуються при розрахунку прогнозних надходжень податків та зборів, зокрема за 2014 рік, очікувані макропоказники Мінекономрозвитку на 2015 рік та прогнозні на 2016 рік за І сценарієм;
  •  фактичне виконання дохідної частини бюджету за результатами 2012–2014 років та 7 місяців 2015 року.

З урахуванням реверсної дотації доходи місцевих бюджетів на 2016 рік становитимуть 119 309,8 млн. грн., у тому числі сума доходів:

  •  загального фонду – 105 707,1 млн. гривень.

Відповідно до статей 98–100 Бюджетного кодексу України здійснено горизонтальне вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів.

За його результатами на 2016 рік визначено обсяг базової дотації 4 753,5 млн. грн. та реверсної 3 074,3 млн. гривень.

При розрахунку обсягу дотацій (базової/реверсної) враховано:

  • наявне населення 40 061,4 тис. осіб;
  • надходження 10 % податку на прибуток приватного сектору економіки – 2 115,8 млн. грн.;
  • надходження податку на доходи фізичних осіб до обласних бюджетів – 7 260,3 млн. грн.;
  • надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджетів міст обласного значення та районів – 53 979,5 млн. грн.

Для обрахунку обсягів базової та реверсної дотації на 2016 рік використовувались офіційні дані звітності Державної служби статистики України щодо наявного населення станом на 01.01.2015 та Державної казначейської служби України – про фактичні надходження податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток приватного сектору економіки за 2014 рік.

При цьому, обсяг надходжень податків приведено у відповідність із новими нормативами зарахування.

З урахуванням зазначеного, середній рівень надходжень на 1 жителя, який враховується при горизонтальному вирівнюванні, становить з:

  • податку на доходи фізичних осіб міст і районів – 808,3 грн.;
  • податку на прибуток приватних підприємств – 56,8 грн.
  • податку на доходи фізичних осіб  обласних бюджетів – 200,5 грн.;

 

Тобто, базову дотацію отримують:

  • бюджети міст обласного значення і районні бюджети, у яких находження податку на доходи фізичних осіб на 1 жителя нижче 727,5 грн.,
  • обласні бюджети, у яких находження на 1 жителя з:
    • податку на доходи фізичних осібнижче 180,4 грн.;
    • податку на прибуток приватних підприємствнижче 51,1 грн.

  Базову дотацію з державного бюджету у 2016 році отримають 18 обласних бюджетів, 53 бюджети міст обласного значення та 385 районних бюджетів.

Реверсна дотація передбачається, коли надходження на 1 жителя становлять

  • для бюджетів міст обласного значення і районних бюджетіввище 889,1 грн. 
  • для обласних бюджетів з
  • податку на доходи фізичних осібвище 220,5 грн.
  • податку на прибуток підприємств – вище 62,5 грн.

У 2016 році реверсну дотацію будуть перераховувати 6 обласних бюджетів, 64 бюджети міст обласного значення та 36 районних бюджетів.

Водночас проектом Державного бюджету України на 2016 рік передбачено, що для місцевих бюджетів Донецької  та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, при горизонтальному вирівнюванні податкоспроможності місцевих бюджетів базова дотація на 2016 рік визначається в обсязі, затвердженому для таких бюджетів на 2015 рік – 96,6 млн. гривень. При цьому, зазначений обсяг базової дотації затверджується у складі базової дотації як резерв коштів для надання місцевим бюджетам після повернення територій під контроль державної влади. 

 

У цілому обсяг міжбюджетних трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачено у сумі 212 884,2 млн. грн., у тому числі за:

  • загальним фондом – 212 158,1 млн. грн.;
  • спеціальним фондом – 726,1 млн. гривень.

За загальним фондом передбачені такі трансферти:

  • дотації 6 845,9 млн. грн., у тому числі:
  • базова дотація 4 753,5 млн. грн.,
  • стабілізаційна дотація 2 000,0 млн. грн.;
  • додаткові – 92,4 млн. грн., з них:
  • міському бюджету міста Славутича на забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста – 10,0 млн. грн.;
  • на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності – 82,4 млн. гривень.
  • субвенції 205 312,2 млн. грн., у тому числі:
  • на здійснення державних програм соціального захисту населення 92 998,4 млн. гривень, з яких на:
  • виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу – 46 851,6 млн. грн.;
  • надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот – 43 000,0 млн. грн.;
  • надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу – 956,7 млн. грн.;
  • надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот), на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян – 2 190,1 млн. грн.
  • освітня50 721,5 млн. грн., в обсязі якої враховано:
  • резерв коштів (1 % загального обсягу субвенції)507,2 млн. грн.;
  • резерв коштів  для непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей – 1 106,3 млн. грн. (виходячи із затверджених на 2015 рік сум з урахуванням змін умов оплати праці у 2016 році).
  • медична53 074,0 млн. грн., в обсязі якої враховано:
  • цільові видатки – 2 131,1 млн. грн. для:
  • лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет – 638,9 млн. грн. (на рівні 2015 року);
  • забезпечення додаткових виплат медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу"431,1 млн. грн.;
  • лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу – 1 042,7 млн. грн.;
  • виплати щомісячної державної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, та здійснення банківських послуг, пов’язаних з виплатою цієї допомоги – 18,4 млн. грн.
  • резерв коштів (1 % загального обсягу субвенції) – 530,7 млн. грн.;
  • резерв коштів  для непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей  – 2 851,7 млн. грн. (виходячи із затверджених на 2015 рік сум з урахуванням змін умов оплати праці у 2016 році).
  • на підготовку робітничих кадрів6 891,2 млн. грн., в обсязі якої враховано:
  • резерв коштів (1 % загального обсягу субвенції)  – 68,9 млн. грн.;
  • резерв коштів  для непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей – 633,2 млн. грн. (виходячи із затверджених на 2015 рік сум з урахуванням змін умов оплати праці у 2016 році).
  • на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" – 769,4 млн. гривень.

В обсязі субвенції враховано резерв коштів  для непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей  – 63,4 млн. грн.;

  • на придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров'я та лікарських засобів для інгаляційної анестезії19,0 млн. грн.;
  • на придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої медичної допомоги138,0 млн. грн.;
  • на здійснення фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – 115,9 млн. грн.;
  •  на виконання заходів щодо  радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води – 8,5 млн. грн.;
  • на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів I–II груп з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов – 300,0 млн. грн.;
  • на проекти ліквідації підприємств вугільної та торфодобувної промисловості і утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 відсотків) – 256,3 млн. гривень;
  • на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – 20,0 млн. гривень.

  За спеціальним фондом державного бюджету місцевим бюджетам передбачено субвенції на:

  • реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення  заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей" – 179,7 млн. грн.;
  •  завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську – 546,4 млн. грн.

Для надання державної підтримки соціально-економічного розвитку регіонів у проекті Державного бюджету України  на 2016 рік передбачені бюджетні програми:

"Державний фонд регіонального розвитку, у тому числі проекти добровільного об’єднання територіальних громад" з обсягом фінансування 5 280,0 млн. грн. (1 % прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на 2016 рік);

"Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України" – 1 000,0 млн. гривень.

  1. Основний недолік проекту Державного бюджету України на 2016, що був схвалений Кабінетом Міністрів України (законоепроект №3000 від 14.09.2015 – відкликаний Урядом)

Проект Державного бюджету України на 2016 рік не в повній мірі враховує положення бюджетного і загального законодавства щодо бюджетної децентралізації в ракурсі прямих взаємовідносин державного бюджету із об’єднаними територіальними громадами.

Може виникнути ситуація, коли громади об’єднаються відповідно до вимог законодавства і згідно із перспективним планом об’єднання, який затверджено Кабінетом Міністрів України, але не будуть визначені як суб’єкти прямих взаємовідносин із держбюджетом. Тобто такі громади не отримуватимуть відповідні субвенції (освітню, на підготовку робітничих кадрів, медичну субвенції) та не отримуватимуть частку розподілу надходжень від ПДФО.

Причиною цього може бути відсутність відповідних відомостей про об’єднання територіальної громади у Міністерства фінансів України.

Тому, якщо громада готується до об’єднання – має терміново надати таку інформацію мінфіну із відповідними показниками по проекту об’єднаної громади.